У новому романі автор розмірковує над багатьма проблемами, важливість і хвороботворність яких сьогодні тільки починає усвідомлювати людство: людина і корпорації-гіганти, людина і реклама, людина і віртуальна дійсність. Дія твору відбувається у віддаленому майбутньому, коли технології вже дійшли такого рівня, що енергоресурси поповнюються за рахунок віддалених зірок, планети можуть бути пристосовані до потреб землян, людина вільно обирає параметри свого тіла і навіть може стати безсмертною… Але...
У новому романі автор розмірковує над багатьма проблемами, важливість і хвороботворність яких сьогодні тільки починає усвідомлювати людство: людина і корпорації-гіганти, людина і реклама, людина і віртуальна дійсність. Дія твору відбувається у віддаленому майбутньому, коли технології вже дійшли такого рівня, що енергоресурси поповнюються за рахунок віддалених зірок, планети можуть бути пристосовані до потреб землян, людина вільно обирає параметри свого тіла і навіть може стати безсмертною… Але чи всі земляни щасливі від того? Чи лише обрані? Чи вирішені в тому осяйному майбутньому проблеми нашого 21-го століття: людина і війна, людина і жадоба наживи, людина і природа? Чи позбавилась людина, вдосконалюючись, від заздрості, ревності, підступності, жорстокості? А кохання? Невже воно перетворилося на яскраве миготіння реклами? Чи може, воно, як і тисячоліття до того, рятує, надихає, ушляхетнює думки і вчинки? Гострий сюжет, яскраві постаті героїв та їхні карколомні пригоди, калейдоскопічне тло створеного автором феєричного світу – то все лише засіб, щоб замислитись над сьогоднішнім буттям.
Книга посвящена языку XAML – центральному звену таких современных технологий и средств программирования как WPF и Xamarin.Forms. Изложены основные положения синтаксиса XAML и на многочисленных примерах показаны возможности механизмов XAML, отличающих этот язык от таких традиционных языков разметки как, например, HTML. Кроме синтаксиса XAML описаны пространства имен, ключевые слова, наиболее полезные элементы...
”В какой-то момент наши слова, наши мысли о культуре и литературе, русской и мировой, эти бесконечные цитирования, эти попытки понимания — стали требовать выхода; пора было переносить наши разговоры на бумагу. Договорились писать диалоги. Не эссе, не очерки, а именно диалоги — про всё на свете, что кажется нужным, важным. И вот, прихлебывая чай с чабрецом, мы всё перебирали, голова к голове, строили сценарии,...
Оставить комментарий